Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відламувати — ую, уєш і відло/млювати, юю, юєш, недок., відлама/ти, а/ю, а/єш і відломи/ти, омлю/, о/миш; мн. відло/млять; док., перех. Ламаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого … Український тлумачний словник
повідламувати — ую, уєш, док., перех. Відламати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
відламувати — відламати (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), відломлювати, відломити; обламувати, обламати (перев. краї, кінці чого н.); відчахувати, відчахнути (про гілки) … Словник синонімів української мови
відламувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підламувати — 1 дієслово недоконаного виду ламати знизу або трохи підламувати 2 дієслово недоконаного виду надламувати; ослаблювати … Орфографічний словник української мови
повідламувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підламуватися — I ується, недок. Пас. до підламувати I. II ується і підло/млюватися, юється, недок., підломи/тися, ло/миться; мн. підло/мляться; док. 1) Ламатися не зовсім, не до кінця; надламуватися. || Ламатися під ким , чим небудь. 2) Гнутися, згинатися в… … Український тлумачний словник
відкришувати — ую, уєш, недок., відкриши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. Відламувати або відбивати що небудь дрібними шматочками, кришками … Український тлумачний словник
відламати — див. відламувати … Український тлумачний словник
відламування — я, с. Дія за знач. відламувати і відламуватися … Український тлумачний словник
